- схибити
- —————————————————————————————схи́битидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
схибити — блю, биш; мн. схи/блять; і схибну/ти, ну/, не/ш, док. 1) неперех. Неправильно, не так, як треба, зробити що небудь, припуститися помилки у своїх діях, вчинках, думках, оцінці кого , чого небудь і т. ін. || Не влучити в ціль, зробити промах. ••… … Український тлумачний словник
огулитися — люся, лишся, док., діал. Помилитися, схибити … Український тлумачний словник
прогадувати — ую, уєш, недок., прогада/ти, а/ю, а/єш, док., розм. 1) перех. і неперех. Помилятися в розрахунках, передбаченнях; прораховуватися. || перев. док. Схибити, промахнутися. || Через нерішучість, недосвідченість, нерозторопність і т. ін. залишатись у… … Український тлумачний словник
скиксувати — у/ю, у/єш, док., розм. Схибити … Український тлумачний словник
сплохувати — у/ю, у/єш, док., розм. Припуститися помилки; схибити. || Виявитися не на рівні своїх можливостей. || перед ким – чим. Поступитися чимсь перед ким , чим небудь … Український тлумачний словник
схибнути — див. схибити … Український тлумачний словник
ухибити — I (вхи/бити), блю, биш; мн. ухи/блять; док., діал. Припуститися помилки; схибити. II (вхи/бити), блю, биш; мн. ухи/блять; док., діал. Непомітно взяти щось чуже; украсти … Український тлумачний словник
заблудити — (загубити правильний напрямок руху, утратити просторову орієнтацію), заблудитися, зблудити(ся), заблукати(ся), зблукати(ся), заплутатися; збитися, схибити (зійти із правильного шляху) … Словник синонімів української мови
помилитися — помилятися (вчинити щось неправильно, припуститися неточности, неправильности в чомусь), схибити, спіткнутися спотикатися, оступитися, оступатися, промазати, промазувати, осіктися, осікатися; збитися, збиватися, сплутати(ся), сплутувати,… … Словник синонімів української мови
ухибити — 1 дієслово доконаного виду схибити ухибити 2 дієслово доконаного виду украсти діал … Орфографічний словник української мови